Втрата альвеолярногокраю — це ситуація, коли кістка, яка підтримує ваші зуби, стає менш щільною та слабкою. Найпоширенішою причиною є без сумніву видалення зуба, і місце зубознімання залишається на загоєння без будь-яких втручань. Оскільки у щелепі не залишилось коренів зубів, які б забезпечували стабільну підтримку, альвеолярна кістка просто буде зменшуватися; через це виникає проблема, якщо потрібно використовувати імплантати або інші протезні засоби.
Втрата альвеолярного краю, яка обмежується лише випадками втрати зубів, може також бути спричинена пародонтозом, травмами або іншими станами здоров’я, що значно послаблюють кістки. Цей стан може перешкоджати реалізації хірургії дентальних імплантів, оскільки кістка має бути досить міцною та товстою, щоб надійно тримати імплантати.
Причини втрати альвеолярного краю
Втрати альвеолярного краю можуть бути викликані кількома чинниками, і дуже важливо знати ці причини для запобігання або управління резорбцією кістки. Основні причини втрати альвеолярного краю наведені нижче:
- Найчастішою причиною втрати альвеолярного краю є видалення зуба. Коли зуб видаляється, уся кістка, що підтримувала корінь, починає зменшуватися та резорбуватись. Процес резорбції кістки розпочинається, коли корінь зуба більше не забезпечує стимуляцію. Якщо місце видалення залишити на природне загоєння, цей процес пришвидшиться.
- Пародонтит: Захворювання ясен або пародонтоз — це також провідні причини втрати альвеолярного краю. Це стан руйнує і тканини ясен, і кісткову підтримку зубів. Якщо інфекція продовжує прогресувати без медичного втручання, вона проникне у альвеолярну кістку, що призведе до її ослаблення та резорбції, спричинивши значну втрату кістки та послаблення структури для імплантатів.
- Травми, або удари чи будь-які інші фізичні пошкодження ротової порожнини чи щелепи, можуть безпосередньо пошкодити альвеолярний край. Травматична ситуація, така як нещасний випадок, падіння або спортивна травма, може не лише спричинити переломи або втрату зубів, але й знищення кісткової структури, що може змінити форму та цілісність альвеолярного краю. Тому у таких випадках найчастіше потрібне хірургічне втручання для відновлення кістки.
- Вік та природна кістка: Процесу природної втрати кістки прискорюється з віком, особливо якщо зуби відсутні тривалий час. Тіло людини не може відновлювати кістку так добре, як раніше, що сприяє поступовій резорбції альвеолярного краю. Процес старіння також посилюється іншими факторами, такими як гормональні зміни та загальне здоров’я кісток, що може прискорити втрату кістки у щелепі.
- Генетичні чинники: Положення вашого альвеолярного краю також залежить від генів. Деякі люди можуть передавати слабкі структури кістки або мати генетичну схильність до резорбції кістки, успадковану від батьків. У цьому випадку профілактичні заходи, такі як ранній догляд за зубами та застосування методів збереження кістки, можуть істотно зменшити негативний вплив.
- Куріння та способ життя: Куріння може бути вагомою причиною розвитку як пародонтозу, так і втрати кістки. У тютюнових виробів міститься багато хімічних речовин, що пошкоджують ясна та кістки, звужуючи кровообіг у цих областях, що також уповільнює процес загоєння та прискорює резорбцію кістки. Недостатнє харчування і погана гігієна порожнини рота також можуть сприяти втраті альвеолярного краю.
- Захворювання та медичні стани, такі як остеопороз, цукровий діабет та ревматоїдний артрит, здатні зробити втрату кістки більш серйозною. Ці хвороби, особливо якщо їх лікувати, можуть знижувати щільність кістки та уповільнювати процес загоєння, ускладнюючи підтримку здоров’ю альвеолярної кістки. Також деякі ліки, наприклад стероїди, можуть підвищувати ризик втрати кістки.
Наслідки втрати альвеолярного краю
Втрата альвеолярного краю може спричинити низку негативних наслідків для здоров’я ротової порожнини. По-перше, це може викликати просідання навколишніх структур обличчя, що веде до утворення порожнього або опуклого вигляду. Зміна зовнішнього вигляду може вплинути на прикус і, відповідно, на процес жування. Зменшення альвеолярного краю може ускладнити установку імплантатів, оскільки кістка більше не здатна надійно підтримувати імплантати для їх правильної роботи.
У важких випадках, втрата краю може спричинити проблеми з мовленням або труднощі при їжі. Втрата кісткової структури може послаблювати існуючі зуби, спричиняючи їх зміну положення або навіть зубний випадок. Тому профілактика втрати альвеолярного краю грає важливу роль у підтримці здоров’я і функціональності ротової порожнини.
| Тип трансплантації | Опис | Найкраще для |
|---|---|---|
| Автогрант | Кістка, яку беруть із власного тіла пацієнта, зазвичай з стегна або підборіддя. | Місцеві або дрібні дефекти краю |
| Альогрант | Кістка від донора, зазвичай із трупної кістки. | Помірні або важкі дефекти у пацієнтів без можливості видалення з донорської частини |
| Ксеноґрант | Кістка, яку беруть з тварин, зазвичай буцеїни. | Важка втрата краю, коли інші варіанти не придатні |
| Все пластика (синтетична) | Штучний матеріал, зазвичай з кальційфосфату або гідрооксіапатиту. | Пацієнти, які не можуть пройти автографтинг або аллографтинг |
Запобігання втраті альвеолярного краю
Кроки для запобігання втрати альвеолярного краю потрібно вживати з самого початку, а також дотримуватись правильних гігієнічних звичок. Після видалення зуба дуже рекомендується провести кісткову пластику з метою збереження альвеолярного краю, що дуже важливо. Мета кісткової пластики — не лише надати кістці необхідну підтримку, а й зберегти її цілісність під час загоєння. Окрім того, пацієнтам із пародонтитом слід лікувати цю проблему, щоб усунути інфекцію та запобігти подальшому руйнуванню кістки.
Хороша гігієна порожнини рота — найкращий спосіб запобігти втраті кістки. Правильне чистка зубів, зрошення ниткою та очищення професіоналом допомагає уникнути пародонтозу, який є головною причиною втрати альвеолярного краю. Для тих, хто входить до зони ризику, періодичні візити до стоматолога або пародонтолога, таких як: стоматолог Polen Akkılıç або професор доктор Coşkun Yıldız, можуть дуже допомогти у ранньому виявленні втрати кістки та вжитті профілактичних заходів.
Лікувальні варіанти втрати альвеолярного краю
Тим, хто вже зазнав втрати альвеолярного краю, доступні різноманітні заходи, серед яких найбільш поширеним є застосування кісткових гібридів: у цьому випадку матеріал для кістки вводиться у пошкоджену зону для стимуляції росту нових тканин. Існує трьох типів кісткових гібридів: автограни, аллограни та синтетичні гібриди, кожен з яких має свої переваги та застосування залежно від ступеня важкості втрати кістки.
Деякі пацієнти також потребують підняття пазух або розширення краю для відновлення висоти та ширини альвеолярного краю. Використання цих методів в основному підготовка до встановлення дентальних імплантатів, щоб забезпечити кращі результати та довгострокову успішність імплантатів.
Посилання
- Aghaloo, T. L., & Moy, P. K. (2007). Резорбція кістки після видалення зуба: клінічний огляд. Журнал Каліфорнійської стоматологічної асоціації, 35(9), 605-608. https://doi.org/10.1111/j.1600-065X.2007.00470.x
- Botticelli, D., & Lindhe, J. (2008). Резорбція кістки і новоутворення кісткової тканини після розрізу в верхній щелепі. Клінічні дослідження в імплантології, 19(10), 1053-1061. https://doi.org/10.1111/j.1600-0501.2007.01496.x
- Al-Harbi, N. A., & El-Bialy, T. (2013). Методи збереження альвеолярного краю: сучасний стан. Журнал Канадської стоматологічної асоціації, 79(4), 1-7. https://doi.org/10.1016/j.jcda.2013.04.002
- Esposito, M., & Grusovin, M. G. (2009). Інтервенції для заміни відсутніх зубів: оцінка технік і матеріалів для гібридів. Коразінська систематична оглядова база даних, 4, CD005544. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005544.pub2
- Sanz, M., & Chapple, I. L. C. (2012). Клінічна ефективність регенерації пародонту при управлінні збереженням альвеолярного краю. Пародонтологія 2000, 59(1), 122-143. https://doi.org/10.1111/j.1600-0757.2012.00410.x
Часті запитання про втрату альвеолярного краю
Втрата альвеолярного краю — це повільне резорбування кістки, яка підтримує зуби, зазвичай після їх видалення. Без стимуляції кореня зуба, кістка з часом починає руйнуватися.
Основними причинами втрати альвеолярного краю є видалення зуба, пародонтоз, травми, вік та генетичні чинники. Ці стани послаблюють щелепу і сприяють її зменшенню та втраті об’єму.
Втрати альвеолярного краю ускладнюють або роблять неможливим успішне встановлення дентальних імплантатів. Кістка має бути достатньо міцною, щоб надійно тримати імплантати, і при недостатній кількості кістки потрібно застосовувати додаткові процедури, наприклад, кісткові гібриди.
Так, втрату альвеолярного краю можливо запобігти за допомогою раннього втручання, наприклад, кісткової пластики після видалення зуба, лікування пародонтозу та підтримки гігієни ротової порожнини. Регулярні візити до стоматолога допомагають контролювати стан кістки.
Загалом використовуються кісткова пластика, підняття пазух або розширення границь для відновлення висоти та ширини альвеолярного краю. Ці процедури готують область для встановлення дентальних <strong>імплантатів</strong>, забезпечуючи кращий результат та тривалу успішність.
Ні, не всім пацієнтам з втратою альвеолярного краю потрібно робити кісткову пластику. Потреба залежить від ступеня втрати кістки та планованого виду стоматологічної терапії, наприклад, імплантації.
Так, значна втрата альвеолярного краю може спричинити зміни обличчя, включаючи опуклість або опускання. Це трапляється через зменшення щелепної кістки, що впливає на положення зубів та м’язів обличчя.
Як і будь-яка хірургічна процедура, кісткова пластика пов’язана з ризиками, такими як інфекція, відторгнення або неспроможність інтеграції. Проте за умови виконання досвідченими фахівцями, ці ризики мінімальні, і ускладнення — рідкі.
